Кандидула

Кандидула (Candidula) належить до родини Геліциди (Helicidae) ряду Стебельчатоокі (Stylommatophora). Це наземні черевоногі молюски, які мають характерну мушлю і ведуть прихований спосіб життя. У деяких регіонах ці молюски стають справжньою проблемою для фермерів через свою високу адаптивність до мінливих умов середовища.

Об'єктами живлення цього шкідника є переважно овочеві культури, злакові, а також виноградна лоза. Кандидула пошкоджує як розсаду, так і дорослі рослини, виїдаючи отвори на листі та пошкоджуючи ніжні пагони. Найбільшої шкоди вони завдають у періоди весняної та осінньої вологої погоди, коли активність молюсків досягає свого піку.

Цикл розвитку кандидули залежить від кліматичних факторів. Вони є гермафродитами, тому здатні до інтенсивного розмноження за наявності достатньої вологи. Яйця відкладаються у вологий ґрунт або під рослинні рештки. Молоді особини досить швидко ростуть і починають шкодити рослинам вже через кілька тижнів після вилуплення.

Пошкодження, що спричиняються кандидулою, легко впізнати за наявністю характерного слизового сліду та рваних країв листя. Сильне пошкодження призводить до того, що рослина уповільнює ріст або гине. Окрім механічних пошкоджень, молюски є переносниками багатьох хвороб, які швидко поширюються на плантаціях через місця укусів.

Для захисту ділянки від кандидули рекомендується:

• Покращення дренажу ґрунту та контроль над вологістю.
• Використання мульчування сухими матеріалами, які неприємні для пересування молюсків.
• Збір шкідників у вечірній час або в дощову погоду за допомогою пасток.
• Застосування біологічних та хімічних препаратів-молюскоцидів у разі масового ураження.
• Підтримка чистоти на ділянці, видалення бур'янів, де ховаються молюски.