Златка пористая

Систематичне положення. Златка пориста (Capnodis porosa) є представником ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини златок (Buprestidae). Цей вид є одним із найнебезпечніших шкідників плодових насаджень, особливо в умовах інтенсивного садівництва в посушливих кліматичних зонах.

Культури, які пошкоджує. Комаха надає перевагу кісточковим культурам. До групи ризику входять абрикос, персик, слива та вишня. Шкідник найчастіше вражає дерева, які вже ослаблені несприятливими погодними умовами, нестачею вологи або неправильним доглядом.

Біологія та цикл розвитку. Розвиток шкідника займає значний час, зазвичай один-два роки залежно від регіону. Зимують переважно личинки в деревині або дорослі жуки в грунті. Навесні активність дорослих комах зростає, вони починають харчуватися листям і молодими пагонами, після чого самки приступають до відкладання яєць у прикореневу зону.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Личинки златки прогризають глибокі ходи у кореневій системі та біля кореневої шийки. Це викликає порушення водного та поживного обміну у рослині. Ознаками зараження є загальне пригнічення дерева, в'янення крони та поступове всихання, що в результаті призводить до повної втрати врожаю та загибелі саду.

Заходи захисту. Захист дерев потребує системного підходу. Рекомендується:

• здійснювати своєчасне розпушування грунту під деревами;
• забезпечувати регулярний полив, що знижує привабливість дерев для шкідника;
• застосовувати інсектициди системної дії в період активного літа жуків;
• проводити санітарну обрізку та знищення заселених екземплярів для обмеження поширення популяції.