Хлібний жук-кузька

Хлібний жук-кузька (лат. Anisoplia austriaca) належить до ряду твердокрилих, родини пластинчатовусих. Це один із найнебезпечніших шкідників зернових культур, який завдає значних збитків сільському господарству, особливо в південних та центральних регіонах країни.

Біологічний цикл розвитку цього шкідника триває два роки. Основну частину життя личинка проводить у ґрунті, де живиться перегноєм та корінням рослин. Після другої зимівлі, навесні, личинки заляльковуються, а в червні-липні на поверхню виходять дорослі жуки, які починають інтенсивно харчуватися колоссям.

Дорослі особини пошкоджують посіви зернових, виїдаючи м'яке зерно в колосках. Коли зерно стає твердим, жуки вибивають його з колоса на ґрунт, що призводить до суттєвих втрат врожаю. Найбільша шкодочинність спостерігається у сонячну погоду, коли комахи найбільш активні.

Основною ознакою ураження посівів є частково або повністю вибите зерно в колосі. При масовому розмноженні жуки здатні знищити значну частину врожаю за лічені дні, тому постійний контроль за щільністю популяції на полі є обов'язковим для кожного агронома.

• Впровадження правильних сівозмін із проміжними культурами.
• Використання глибокого обробітку ґрунту влітку та восени.
• Вирощування ранньостиглих сортів зернових.
• Застосування хімічних інсектицидів під час масового виходу жуків.

Боротьба з хлібним жуком-кузькою потребує інтегрованого підходу. Окрім хімічних засобів, важливе значення мають агротехнічні заходи, спрямовані на знищення личинок у ґрунті та створення умов, несприятливих для розвитку шкідника протягом усього вегетаційного періоду.