Церіодафнія

Церіодафнія (лат. Ceriodaphnia) представляє собою рід дрібних ракоподібних з ряду Гіллястовусі. Ці організми є типовими представниками зоопланктону і зустрічаються у більшості прісноводних екосистем, від малих калюж до великих озерних систем.

З погляду агрономії, церіодафнія не належить до шкідників рослин. Оскільки вона є виключно водним організмом, вона не має морфологічних чи фізіологічних механізмів для пошкодження наземних чи овочевих культур. Будь-які твердження про шкоду церіодафнії посівам є помилковими та не мають наукового підґрунтя.

Життєвий цикл церіодафній є прикладом високої адаптивності. У теплу пору року популяція розмножується виключно партеногенезом, що дозволяє досягати високої щільності за короткий проміжок часу. При погіршенні умов середовища рачки переходять до статевого розмноження, утворюючи стійкі до висихання яйця, які можуть роками зберігатися у донних відкладеннях.

Живляться ці рачки переважно шляхом фільтрації води, поглинаючи фітопланктон, дрібні бактерії та органічні частки. Вони відіграють важливу роль у харчовому ланцюзі, перетворюючи первинну продукцію водоростей на біомасу, доступну для вищих трофічних рівнів, включаючи молодь риб.

• Використовуються як високопоживний живий корм у рибництві.
• Сприяють очищенню водойм від надмірного розвитку мікроводоростей.
• Є стандартними тест-об'єктами в екотоксикології для вивчення впливу хімікатів.

Заходи боротьби з церіодафнією не розробляються, оскільки вона не завдає шкоди господарству. Навпаки, наявність здорової популяції церіодафній є показником біологічної рівноваги у водних об'єктах, що використовуються для зрошення або риборозведення.