Хелонус Блекберна

Chelonus blackburni — це високоспеціалізований ентомофаг, який відіграє критично важливу роль у стримуванні поширення шкідливих комах. У контексті агрономії його розглядають не як шкідника, а як природного ворога багатьох чешуекрилих, що завдають шкоди врожаю сільськогосподарських культур.

За систематикою цей вид належить до ряду Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родини Браконіди (Braconidae). Це дрібні наїзники, які адаптувалися до життя в різних кліматичних умовах, що дозволяє використовувати їх у програмах біологічного контролю в багатьох країнах світу.

Він переважно зустрічається на посівах томатів, кукурудзи, сої та бавовнику. Ці культури часто уражуються гусеницями совок, які знищують зав’язь та плоди. Хелонус Блекберна виступає ефективним інструментом біологічного регулювання, що дозволяє зменшити хімічне навантаження на ґрунт та продукцію.

Життєвий цикл наїзника базується на яйце-личинковому паразитизмі. Самка відкладає яйце всередину яйця шкідника. Личинка наїзника розвивається синхронно з гусеницею, поступово виснажуючи її організм. Такий спосіб розвитку гарантує виживання покоління наїзника навіть при низькій щільності популяції основних шкідників.

Заходи захисту рослин при використанні цього агента вимагають обережності.

• Заборона застосування інсектицидів широкого спектру дії під час активного льоту наїзника.
• Створення «біологічних коридорів» з квітучими рослинами для живлення імаго.
• Інтеграція біологічних методів з агротехнічними прийомами обробки ґрунту.