Золотоочка звичайна

Золотоочка звичайна (Chrysopa prasina) належить до ряду Сітчастокрилих, родини Золотоочок. Попри те, що багато представників цієї родини вважаються корисними ентомофагами, у певних агроценозах їх активність може супроводжуватися негативним впливом на молоді тканини рослин, що ставить їх у категорію об'єктів, які потребують пильного спостереження.

Серед культур, які найчастіше потерпають від цього шкідника, варто виділити плодові дерева, ягідники та низку овочевих культур. Шкідник віддає перевагу ніжним верхівкам пагонів та молодим листкам, де концентрація поживних речовин є найвищою. Пошкодження зазвичай спостерігаються в період активної вегетації навесні та влітку.

Біологічний цикл розвитку комахи включає повне перетворення. Яйця, що кріпляться на довгих гнучких нитках, захищені від поїдання хижаками. Личинки мають виражений апарат для живлення, який дозволяє їм пошкоджувати поверхневі шари рослин. Після завершення розвитку личинка будує кокон, у якому перетворюється на лялечку, а згодом — на дорослу особину.

Характерними ознаками пошкоджень є поява локальних плям, скручування листя та уповільнення росту стебел. В умовах інтенсивного землеробства це призводить до зниження товарної якості врожаю та загального пригнічення рослин. Особлива небезпека полягає у прихованому способі життя личинок, що ускладнює своєчасне виявлення популяції.

Заходи боротьби з Chrysopa prasina базуються на принципах інтегрованого захисту. Необхідно впроваджувати агротехнічні заходи, спрямовані на створення умов, несприятливих для розвитку шкідника, а також вчасно застосовувати хімічні засоби, якщо чисельність шкідників перевищує допустимі норми. Використання моніторингових пасток є обов'язковим для своєчасного реагування.

• Видалення бур'янів як резерваторів шкідника.
• Моніторинг чисельності за допомогою феромонів.
• Обробка інсектицидами в період відродження личинок.
• Підтримання високої агротехнічної культури вирощування.