Довгохвоста лусочниця

Систематичне положення. Довгохвоста лусочниця (Ctenolepisma longicaudata) належить до ряду Щетинохвістки (Zygentoma), родини Лусочниці (Lepismatidae). Це безкрила комаха, що має характерне видовжене тіло з довгими вусиками та трьома хвостовими нитками, що дозволяє легко ідентифікувати цей вид серед інших шкідників.

Які культури пошкоджує. Основна зона ураження — складські приміщення, теплиці та оранжереї. Комаха живиться рослинними залишками, насінням зернових та бобових культур, а також може пошкоджувати молоді пагони декоративних рослин, особливо якщо вони зберігаються при підвищеній вологості.

Біологія та цикл розвитку. Розмноження та активність комахи напряму залежать від мікроклімату: вона полюбляє температуру 20–25°C та вологість повітря понад 60%. Повний цикл розвитку від яйця до дорослої особини триває досить довго, при цьому лусочниці є довгожителями, здатними виживати без їжі тривалий час, що ускладнює повне викорінення популяції.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Шкідник виїдає паренхіму листя, робить отвори в насінні, порушуючи цілісність оболонок, що призводить до втрати схожості. Окрім механічних пошкоджень, лусочниці забруднюють продукцію продуктами своєї життєдіяльності, що сприяє розвитку пліснявих грибів та погіршує якість посадкового матеріалу.

Заходи захисту. Боротьба з довгохвостою лусочницею вимагає комплексного підходу, спрямованого на зміну умов середовища:

• Контроль рівня вологості в приміщеннях за допомогою вентиляції.
• Видалення всіх рослинних залишків та пилу, які служать їжею.
• Використання інсектицидних гелів та пасток у місцях переміщення комах.
• Герметизація щілин у підлогах та стінах, де комахи шукають прихисток.