Дакнуза

Систематичне положення: Dacnusa rufipes належить до ряду Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родини Браконіди (Braconidae). У сучасній агрономії цей вид розглядається передусім як корисний ентомофаг, що паразитує на личинках мінуючих мух, тому його важливо не переплутати зі справжніми фітофагами, які завдають шкоди врожаю.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл наїзника тісно пов'язаний з його господарем — личинкою мінуючої мухи. Самка наїзника знаходить міну на листі, проколює її та відкладає яйце всередину тіла личинки шкідника. Весь подальший розвиток паразита відбувається всередині жертви, що призводить до її загибелі ще до того, як вона встигне завдати значної шкоди рослині.

Культури та характер пошкоджень: Дакнуза зустрічається на овочевих культурах, що уражуються мінуючими мухами: томатах, огірках, перці та деяких декоративних рослинах. Сама комаха не пошкоджує тканини рослин, проте її присутність свідчить про наявність популяції мінуючих мух, які формують світлі звивисті ходи (міни) на листкових пластинках.

Вредоносність: Дакнуза не є вредителем у прямому розумінні, тому її не потрібно знищувати. Навпаки, її відсутність у теплицях чи на полях призводить до неконтрольованого розмноження мух-мінерів, які здатні знищити значну частину асиміляційного апарату рослин, що прямо впливає на зниження врожайності та якості продукції.

Заходи захисту: Для підтримки ефективності цього біологічного агента слід дотримуватися таких правил:

• мінімізувати застосування токсичних інсектицидів, особливо в період активності наїзників;
• використовувати біологічні методи захисту (випуск ентомофагів);
• контролювати чисельність мінуючих мух моніторинговими пастками;
• уникати обробок, що мають тривалий період залишкової дії.