Західний кукурудзяний жук

Західний кукурудзяний жук (Diabrotica longicornis) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини листоїдів (Chrysomelidae). Це небезпечний карантинний об'єкт, поширення якого в агроценозах може спричинити значні втрати врожаю зернових культур.

Основною кормовою базою цього шкідника є кукурудза. Імаго пошкоджують генеративні органи рослин — суцвіття та маточні стовпчики, що безпосередньо впливає на запилення та формування качанів, тоді як личинки завдають шкоди кореневій системі.

Біологія шкідника передбачає зимівлю в стадії яйця у ґрунті на глибині до 15-20 см. Навесні з яєць виходять личинки, які проходять три вікові стадії розвитку. Весь процес живлення личинок зосереджений на коренях, що призводить до порушення водного та поживного обміну рослин.

Найбільш небезпечним наслідком діяльності личинок є «гусяча шия» — викривлення стебла внаслідок пошкодження коріння. Це робить рослину вразливою до вилягання, ускладнює механізоване збирання врожаю та призводить до значних втрат зерна на полях.

Система захисту базується на комплексних заходах. Важливим елементом є агротехнічний контроль, а саме сівозміна, що унеможливлює харчування личинок. Також рекомендується використання стійких гібридів та вчасна обробка посівів інсектицидами згідно з порогами шкодочинності.

• Впровадження правильної сівозміни.
• Використання інсектицидних протруйників насіння.
• Моніторинг чисельності дорослих особин.
• Застосування хімічних препаратів у період відродження личинок.