Жук-носоріг

Жук-носоріг (лат. Oryctes nasicornis) є відомим представником родини пластинчастовусих (Scarabaeidae). Його часто плутають або відносять до застарілих класифікацій, де назва Diceros вживалася в ентомологічних описах для позначення окремих морфотипів. Ця комаха має характерний вигляд, особливо самець, який має великий вигнутий ріг.

Цей шкідник завдає шкоди багатьом культурам, зокрема у фазі личинки. Личинки мешкають у ґрунті, багатому на органічні рештки, гною, перегної та старих пнях. Вони здатні пошкоджувати кореневу систему саджанців плодових дерев, виноградників, а також декоративних рослин у розплідниках, що знижує загальну життєздатність посадкового матеріалу.

Життєвий цикл жука-носорога тривалий і охоплює кілька років розвитку личинки. Розвиток відбувається у субстраті, що розкладається. Личинки ведуть прихований спосіб життя, активно поїдаючи гумус та коріння, що знаходяться поруч. Доросла особина після виходу з лялечки має короткий термін активності, спрямований переважно на відтворення, тому не потребує інтенсивного харчування.

Шкодочинність проявляється у поступовому знищенні кореневої системи рослин. Це призводить до пожовтіння листя, припинення росту та загибелі молодих рослин у разі високої щільності популяції шкідника в ґрунті. Особливо небезпечними є скупчення личинок у безпосередній близькості до кореневої шийки чутливих культур.

Для ефективного захисту саду та городу необхідно впроваджувати профілактичні заходи. Рекомендовано:

• Регулярно видаляти старі пні та гнилі залишки деревини з ділянки.
• Уникати накопичення неперепрілого гною без належного контролю.
• Застосовувати біологічні препарати на основі грибів та нематод, що паразитують на личинках.
• Проводити глибоку обробку ґрунту в місцях, де було помічено масове відкладання яєць.