Щитник гостроплечий

Щитник гостроплечий (Dolycoris penicillatus) належить до ряду Напівтвердокрилі, родина Справжні щитники. Цей вид є небезпечним фітофагом, який часто зустрічається в агроценозах, де він завдає шкоди багатьом польовим культурам, конкуруючи з іншими видами клопів за кормову базу.

До списку культур, що найбільше страждають від цього шкідника, належать пшениця, ячмінь, жито, а також соняшник та різноманітні бобові рослини. Клопи мають здатність швидко заселяти посіви в період формування зерна та розвитку молодих плодів, що значно ускладнює їх своєчасне виявлення.

Розвиток шкідника відбувається з неповним перетворенням. Яйця відкладаються на нижню сторону листя рослин групами. Личинки проходять п'ять стадій розвитку, поступово збільшуючись у розмірах і набуваючи забарвлення, характерного для імаго. Протягом року зазвичай розвивається одне або два покоління залежно від географічної широти та клімату.

Шкодочинність полягає у висмоктуванні соків із вегетативних та генеративних органів рослин. Під час харчування клоп впорскує в тканини ферменти, які спричиняють некрози, зупинку росту та деформацію зернівок. Масове розмноження вредителя може призвести до зниження врожайності зернових культур на 10-30%, а також до суттєвого погіршення хлібопекарських якостей борошна.

Заходи захисту посівів від щитника гостроплечого спрямовані на обмеження чисельності популяції:

• Моніторинг посівів у фазі молочної та воскової стиглості зерна.
• Використання інсектицидів фосфорорганічної групи або піретроїдів при перевищенні порогу шкодочинності.
• Знищення бур'янів, на яких шкідник накопичується перед переселенням на культурні посіви.
• Використання стійких до шкідників сортів сільськогосподарських культур.