Приморська летюча кобилка

Систематичне положення: Epacromius tergestinus, відома як приморська летюча кобилка, належить до родини справжніх саранових (Acrididae), ряду прямокрилих (Orthoptera). Це комаха з неповним перетворенням, яка добре адаптована до посушливих умов та відкритого ландшафту.

Культури: Шкідник завдає шкоди передусім злаковим культурам. У зоні ризику знаходяться посіви ярої та озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, а також пасовища, де ростуть кормові трави. У посушливі роки спостерігається міграція комах з дикорослих злаків на культурні посіви.

Біологія та цикл розвитку: Комаха зимує на стадії яйця в ґрунті (кубишки). Навесні, за настання стабільних температур, відроджуються личинки, які активно живляться зеленою масою. Розвиток личинок триває близько 30–40 днів, після чого вони перетворюються на імаго, здатних до активного перельоту на значні відстані.

Характер пошкоджень: Пошкодження проявляються у вигляді обгризання країв листя, а згодом — повного знищення листкової пластинки. Сильне ураження призводить до повної дефоліації рослин, через що призупиняється фотосинтез і формування зерна. В окремих випадках шкідник пошкоджує сходи на ранніх етапах розвитку.

Заходи захисту: Ефективний контроль базується на моніторингу та своєчасному реагуванні:

• Обстеження крайових смуг полів та пасовищ у період відродження личинок.
• Застосування інсектицидів із групи піретроїдів або фосфорорганічних сполук при перевищенні порогу шкодочинності.
• Дотримання сівозмін та знищення забур’яненості, що обмежує кормову базу шкідника.
• Заохочення природних ентомофагів, що знищують яйця та личинки.