Еріопельтис

Еріопельтис (Eriopeltis) належить до родини несправжньощитівок (Coccidae), що входять до складу ряду напівтвердокрилих. Ці комахи є типовими сисними шкідниками, які ведуть прикріплений спосіб життя на надземних частинах рослин. Вони мають специфічну морфологію, що дозволяє їм захищатися від несприятливих умов середовища за допомогою воскових виділень.

Основною групою культур, що страждають від цього шкідника, є злакові. Він вражає озиму та яру пшеницю, ячмінь, жито та овес. Наявність великої кількості дикорослих злакових бур'янів на полі або поблизу нього створює сприятливі умови для накопичення шкідника та його подальшої міграції на посіви культурних рослин.

Життєвий цикл комах є однорічним. Зимують личинки другого віку, зазвичай у нижній частині рослин, близько до ґрунту. Після перезимівлі вони активізуються навесні, інтенсивно харчуються соком рослин, після чого переходять у дорослу стадію. У період відкладання яєць самки створюють характерні пухкі білі утворення, схожі на вату, в яких розвивається майбутнє покоління.

Шкодочинність полягає у виснаженні рослин, що призводить до втрати хлорофілу та передчасного відмирання листків. Рослини, заселені еріопельтисом, стають менш стійкими до посухи та хвороб. У місцях скупчення комах також можуть розвиватися сажкові гриби, які живляться солодкими виділеннями (медвяною росою), що додатково пригнічує фотосинтез та розвиток культури.

Захисні заходи повинні бути комплексними. Важливу роль відіграє знищення стерні та бур'янів, що є місцем зимівлі комах. При високій щільності заселення рекомендується застосування інсектицидів, ефективність яких найвища в період виходу личинок з яєць.

• Глибока оранка після збирання врожаю.
• Дотримання просторової ізоляції від резервацій шкідника.
• Використання дозволених системних інсектицидів згідно з регламентами застосування.