В’язова хохлатка

В’язова хохлатка (лат. Exaereta ulmi) належить до ряду лускокрилих (Lepidoptera) та родини хохлаток (Notodontidae). Цей вид є спеціалізованим шкідником, що пошкоджує переважно листяні породи дерев, найчастіше в’язи, завдаючи шкоди парковим насадженням та лісовим масивам.

Життєвий цикл комахи включає одну генерацію на рік. Зимують лялечки в ґрунті або підстилці, де вони надійно захищені коконами. Весняний літ імаго збігається з початком вегетації кормових рослин, на листі яких самки відкладають яйця у вигляді компактних груп.

Найбільшу загрозу становлять гусениці, які після вилуплення починають активне живлення. Молоді особини живляться гуртом, вигризаючи тканини листка, а старші гусениці переходять до скелетування та повного знищення листя, що спричиняє передчасне оголення гілок та порушення фотосинтезу.

Висока чисельність шкідника в періоди спалахів масового розмноження призводить до критичного ослаблення дерев. Ослаблені насадження втрачають приріст, знижується їхня стійкість до несприятливих погодних умов, а також вони стають легшою здобиччю для патогенних мікроорганізмів.

Заходи захисту включають:

• Регулярний фітосанітарний моніторинг стану крон дерев.
• Механічне видалення пошкодженого листя з яйцекладками та гусеницями.
• Застосування біопрепаратів у зонах, де неможливе використання хімії.
• Обробка інсектицидами широкого спектру дії під час масового виходу гусениць перших віків.