Пшеничний несправжньощитівка

Систематичне положення. Пшеничний несправжньощитівка (Exaeretopus tritici) належить до ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera), родини Несправжньощитівки (Coccidae). Цей вид є вузькоспеціалізованим шкідником, що веде прихований спосіб життя на злакових культурах, що ускладнює його своєчасне виявлення на полях.

Культури, що пошкоджуються. Шкідник уражує переважно пшеницю. Також він може жити на інших культурних злаках, включаючи ячмінь, жито та овес. Дикорослі злакові трави, що ростуть по краях полів та в смугах відчуження, часто стають місцем накопичення популяції шкідника.

Біологія та цикл розвитку. Цикл розвитку включає стадії яйця, личинки та імаго. Зимують переважно личинки молодших віків у прикореневій зоні рослин. Навесні, під час активної вегетації злаків, личинки піднімаються на надземні органи рослин. Протягом сезону розвивається одна або дві генерації залежно від кліматичних умов регіону та температурного режиму.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Шкідник живиться клітинним соком, проколюючи епідерміс стебел та листків. Пошкоджені рослини відстають у рості, спостерігається хлороз листя та викривлення стебла. У місцях живлення утворюються плями, що згодом призводить до відмирання тканин. Наслідком є недорозвинення колоса та різке зниження маси тисячі зерен.

Заходи захисту. Система захисту передбачає використання здорового посівного матеріалу та просторову ізоляцію від минулорічних посівів. Ефективними є агротехнічні заходи: глибока оранка, боротьба з бур'янами та дотримання оптимальних строків сівби. Хімічний метод захисту базується на застосуванні інсектицидів широкого спектра дії за появи перших ознак заселення посівів.