Геолаелапс

Геолаелапс (лат. Gaeolaelaps) — це рід хижих гамазових кліщів, що належать до родини Laelapidae, ряд Mesostigmata. У промисловому рослинництві цей об'єкт часто використовується як агент біологічного контролю проти ґрунтових шкідників, проте в певних умовах закритого ґрунту він може проявляти ознаки шкодочинності.

Систематичне положення роду визначає їх як мешканців ґрунтового шару, які зазвичай віддають перевагу органічним субстратам з високою вологістю. В агроценозах вони виступають як активні хижаки, що регулюють чисельність личинок сциарід, трипсів та інших дрібних безхребетних, що мешкають у прикореневій зоні.

Біологічний цикл розвитку включає повний метаморфоз: яйце, личинка, дві стадії німфи та імаго. Розмноження відбувається досить швидко за умов помірних температур та достатньої вологості. Сприятливі умови для Gaeolaelaps збігаються з умовами вирощування багатьох овочевих культур, що створює сприятливий фон для стабілізації їх популяції в теплицях.

Характер шкодочинності виявляється у випадках, коли природна кормова база (інші дрібні комахи) відсутня. Тоді кліщі можуть переключатися на живлення органічними рештками, що розкладаються, а іноді — на тканини коренів молодих рослин, що призводить до загального послаблення культури. Шкода, що завдається кореневій системі, знижує всмоктувальну здатність рослин і затримує їхній розвиток.

Для контролю чисельності та запобігання пошкодженням рослин застосовують:

• Контроль рівня вологості ґрунту та субстратів для зменшення активності кліща.
• Застосування біологічних методів, що спрямовані на стабілізацію популяцій корисних комах.
• Дотримання гігієни теплиць та усунення надмірного накопичення органічних залишків.
• Регулярний моніторинг кореневої системи на наявність пошкоджень у ранній період вирощування.