Галаго

Галаго, які також відомі як «кущові немовлята», належать до ряду приматів та родини галагових (Galagidae). Незважаючи на свій привабливий зовнішній вигляд, в умовах Африки ці нічні тварини можуть виступати в ролі шкідників плантацій, особливо в регіонах, що межують із природними місцями їхнього проживання.

Ці примати переважно пошкоджують плодові культури та сільськогосподарські насадження. Найбільшої шкоди вони завдають посадкам олійних пальм, банановим плантаціям, цитрусовим деревам та посівам цукрової тростини, поїдаючи як стиглі плоди, так і ніжні молоді пагони або бруньки дерев.

Біологія галаго характеризується нічним способом життя та високою стрибучістю. Ці тварини активні цілий рік, розмножуються в середньому двічі на рік, народжуючи одне-два дитинчати. Висока швидкість метаболізму змушує їх споживати значну кількість рослинної їжі, що і робить їх потенційно небезпечними для аграрного сектору в ареалі їхнього поширення.

Характер пошкоджень полягає в обгризанні кори молодих саджанців, що призводить до засихання гілок, а також у масовому поїданні та псуванні товарних плодів. Шкідливість посилюється тим, що пошкоджені ділянки рослин стають «воротами» для вторинних інфекцій, грибків та бактерій, що може призвести до загибелі значної частини врожаю.

Заходи захисту мають переважно відлякуючий характер, оскільки знищення приматів часто обмежене законодавством. Основні методи включають:

• Використання світлових або звукових відлякувачів, що реагують на рух у нічний час.
• Встановлення захисних сіток або фізичних бар'єрів на стовбури дерев, що перешкоджають лазанню.
• Застосування репелентів, що мають специфічний запах, який неприємний тваринам.
• Очищення периметра плантацій від густої рослинності, що обмежує шляхи доступу шкідників.