Водомірка звичайна

Gerris lacustris, або водомірка звичайна, належить до родини водомірок (Gerridae) ряду напівтвердокрилих. Цей вид широко розповсюджений у водоймах, розташованих поруч з агроценозами, де він займає екологічну нішу хижака, що пересувається за допомогою поверхневого натягу води.

У сільськогосподарському виробництві водомірка не належить до числа першочергових шкідників, оскільки її раціон складається переважно з дрібних комах, що потрапили у воду. Проте, при високій чисельності, вона може пошкоджувати тканини ніжних пагонів рослин, що ростуть на перезволожених ґрунтах або безпосередньо у водному середовищі.

Розвиток цього клопа проходить через декілька стадій: яйце, німфа та імаго. Зимують дорослі особини поза межами водойм — у сухому листі, під корою дерев або у тріщинах ґрунту поблизу берегової лінії. Весняна активність починається з прогріванням води, коли клопи повертаються на водну поверхню для парування.

Шкодочинність зазвичай проявляється у вигляді механічних пошкоджень вегетативних органів рослин під час відкладання яєць. Існує також гіпотетичний ризик перенесення інфекційних хвороб через механічне пошкодження стебел, що створює «ворота» для проникнення патогенних мікроорганізмів у рослинні тканини.

Заходи захисту спрямовані на створення несприятливих умов для масового розмноження комах:

• Проведення своєчасної меліорації та очищення каналів.
• Уникнення надмірного застою води на полях з вологолюбними культурами.
• Боротьба з бур'янами, що створюють умови для зимівлі клопів поблизу зрошувальних систем.