Гороб’ячий сич

Гороб’ячий сич (Glaucidium passerinum) належить до ряду Совоподібні (Strigiformes), родина Совові (Strigidae). Це найменша сова в Європі, яка часто обирає для полювання території, що межують із сільськогосподарськими угіддями та плодовими садами.

З агрономічної точки зору цей вид не вважається прямим шкідником, оскільки його раціон базується виключно на тваринній їжі. Він не пошкоджує стебла, листя чи плоди культурних рослин, проте його присутність може впливати на склад орнітофауни, яка бере участь у регуляції кількості комах-шкідників.

Біологія сича передбачає активний спосіб життя у світлий час доби та в сутінках. Вони потребують наявності дуплистих дерев, тому часто оселяються в старих лісосмугах, що оточують поля. Період виведення пташенят є найбільш активним, коли батьки потребують значної кількості здобичі для вигодовування потомства.

Шкодочинність виду полягає у зміні балансу в екосистемі саду. Полюючи на птахів, які знищують шкідливих комах, гороб’ячий сич може опосередковано сприяти збільшенню кількості фітофагів. Проте він також знищує гризунів, що завдають шкоди кореневій системі дерев, що є позитивним фактором.

Заходи захисту чи обмеження присутності виду на території фермерського господарства включають застосування візуальних та звукових засобів відлякування. Найбільш ефективним методом є підтримання балансу в екосистемі, де хижаки та корисні птахи існують у природній рівновазі без необхідності втручання людини.