Пенсильванський цвіркун

Систематичне положення пенсильванського цвіркуна (Gryllus pennsylvanicus) належить до ряду Прямокрилі, родини Справжні цвіркуни. Цей вид є досить поширеним у Північній Америці та адаптується до різних агроценозів, де здатний завдавати суттєвої шкоди культурним насадженням.

Біологія та цикл розвитку комах базується на неповній метаморфозі. Дорослі особини відкладають яйця у вологий ґрунт, де вони перезимовують. Навесні з яєць виходять німфи, які ведуть прихований спосіб життя, харчуючись корінням рослин, що проростають, та органічними рештками, поступово розвиваючись до стадії імаго.

Характер пошкоджень обумовлений всеїдністю комах. Дорослі цвіркуни об'їдають листя, ніжні паростки, а також пошкоджують генеративні органи рослин. Найбільшу шкоду вони завдають у початкові фази росту культур, перегризаючи стебла молодих рослин біля основи, що призводить до їх загибелі та зрідженості посівів.

Рослини, що пошкоджуються, охоплюють більшість технічних та зернових культур. Найбільше страждають поля з посівами кукурудзи, сої, пшениці та овочеві культури на присадибних ділянках. Наявність великої кількості пожнивних решток створює сприятливе середовище для розмноження цього шкідника протягом усього вегетаційного періоду.

Заходи захисту передбачають поєднання агротехнічних та хімічних прийомів. Ключовими стратегіями є:

• Ретельна обробка ґрунту восени для руйнування гнізд.
• Застосування отруєних принад у місцях найбільшої концентрації шкідника.
• Використання дозволених інсектицидів системної дії.
• Підтримання чистоти на краях полів від бур'янів.