Картопляна корівка

Систематичне положення: Картопляна корівка (Henosepilachna pustulosa) є представником ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини сонечок (Coccinellidae). Важливо пам'ятати, що, на відміну від більшості сонечок, які є ентомофагами, цей вид є вузькоспеціалізованим фітофагом, що спеціалізується на поїданні зелених частин рослин.

Культури, що пошкоджуються: Вражає переважно рослини родини пасльонових. Найбільше потерпають від цього шкідника картопля, томати, перець та баклажани. Крім сільськогосподарських культур, корівка може розмножуватися на бур'янах, таких як паслін чорний, що ускладнює контроль за її поширенням на полях.

Біологія та цикл розвитку: Комахи зимують у стадії імаго під рослинними рештками або в інших захищених місцях. Після виходу з діапаузи навесні вони починають додаткове живлення на сходах пасльонових. Самки відкладають яйця на нижній бік листя, з яких згодом відроджуються личинки, що інтенсивно живляться тканинами рослин протягом 2–3 тижнів перед заляльковуванням.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Ознакою ураження є характерне скелетування листків. Жуки та личинки вигризають паренхіму листка, залишаючи недоторканими жилки. Пошкоджені листки швидко жовтіють і засихають. У разі масового розмноження рослини припиняють ріст, знижується маса клубнів картоплі та товарний вигляд овочів, що може призвести до втрати значної частини врожаю.

Заходи захисту: Ефективний захист ґрунтується на поєднанні різних методів впливу.

• Дотримання сівозміни з виключенням пасльонових на одному місці протягом кількох років.
• Видалення бур'янів-резерваторів, зокрема пасльону чорного.
• Ретельне знищення післяжнивних решток як місць зимівлі.
• Ручний збір жуків та кладок яєць на присадибних ділянках.
• Використання дозволених інсектицидів у період відродження личинок молодших віків.