Тонкопряд папоротевий

Систематичне положення. Тонкопряд папоротевий (Hepialus fusconebulosus) належить до ряду Лускокрилі (Lepidoptera), родини Тонкопряди (Hepialidae). Ця комаха має прихований спосіб життя, а її личинки є серйозними ґрунтовими шкідниками, що здатні завдавати значної шкоди підземним органам різноманітних культур.

Культури, які пошкоджує. Шкідник вирізняється широким спектром живлення. Гусениці живляться корінням папороті, багатьох дикорослих трав, а також культурних рослин, зокрема суниці садової, хмелю та молодих саджанців лісових дерев. Найчастіше осередки шкідника виникають на ділянках із підвищеною вологістю та високим вмістом органічних решток у ґрунті.

Біологія та цикл розвитку. Життєвий цикл цього виду може тривати до двох років. Дорослі особини вилітають у середині літа, проявляючи активність у вечірні години. Самки відкладають яйця безпосередньо на поверхню ґрунту під рослинами. Личинки, що вилуплюються, заглиблюються в ґрунт і починають інтенсивно поїдати коріння, проходячи через кілька етапів розвитку і зимівлю перед перетворенням на лялечку.

Характер пошкоджень та шкідливість. Головну небезпеку становлять саме личинки. Вони прогризають численні ходи в кореневій системі, що призводить до припинення надходження вологи та поживних речовин до надземної частини рослини. Уражені культури в’януть, листя жовтіє, а при сильному пошкодженні рослина повністю гине, що призводить до значних економічних збитків.

Заходи захисту. Боротьба з тонкопрядом ускладнена тим, що гусениці живуть у ґрунті. Ефективними є наступні заходи:

• Глибоке розпушування ґрунту, що сприяє механічному знищенню личинок та полегшує доступ до них природних ворогів.
• Видалення бур'янів, які слугують резерваціями для шкідника.
• Використання біологічних інсектицидів на основі ентомопатогенних мікроорганізмів.
• Застосування ґрунтових хімічних препаратів згідно з регламентами захисту конкретних культур під час відродження личинок.