Ялинова довгонога попелиця

Систематичне положення. Ялинова довгонога попелиця (Lachnus longipes) належить до ряду напівтвердокрилих (Hemiptera), родини справжніх попелиць (Aphididae). Цей вид спеціалізується на живленні соком хвойних порід, переважно ялини звичайної, і часто зустрічається в лісових масивах та паркових зонах.

Культури та характер пошкоджень. Основним об'єктом живлення є ялина (Picea). Шкідник зосереджується на молодих пагонах та гілках. В результаті смоктання соків хвоя жовтіє, деформується і передчасно опадає. Крім того, виділення попелиці створюють сприятливе середовище для розвитку сажистих грибів, що погіршує фотосинтез.

Біологія та цикл розвитку. Життєвий цикл включає фазу яйця, що зимує на корі або хвої. Навесні з'являються личинки-засновниці, що дають початок численним поколінням. Розмноження відбувається досить швидко, особливо в суху та теплу погоду, коли природні вороги не здатні стримувати зростання чисельності популяції.

Шкідливість. Найбільшу небезпеку попелиця становить для молодих саджанців ялини в розплідниках та декоративних насадженнях. Масове заселення шкідником призводить до пригнічення дерев, втрати товарного вигляду та зниження імунітету рослин до несприятливих умов середовища чи вторинних інфекцій.

Заходи захисту. Система захисту має бути комплексною:

• Моніторинг шкідника під час активного росту хвої.
• Застосування хімічних препаратів інсектицидної дії при виявленні перших колоній.
• Заохочення популяції корисних комах-ентомофагів.
• Дотримання агротехнічних вимог до догляду за хвойними деревами, що підвищує їх стійкість до стресів.