Мурашка Lasius grandis

Систематичне положення: Lasius grandis належить до ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera), родини мурашок (Formicidae). Це вид ґрунтових мурашок, який найчастіше зустрічається у середземноморському регіоні, активно заселяючи агроценози та присадибні ділянки.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл цього виду типовий для роду Lasius. Колонії можуть бути полігінними, тобто містити кілька маток, що сприяє швидкому розростанню поселень. Мурашки проявляють активність у теплу пору року, облаштовуючи гнізда у ґрунті, під камінням або біля коріння рослин.

Характер пошкоджень та шкідливість: Пряма шкода рослинам від Lasius grandis є мінімальною, проте цей вид є серйозним непрямим шкідником. Основна загроза полягає у симбіозі з сисними шкідниками, зокрема попелицею та червецями. Мурашки охороняють ці колонії від хижаків, стимулюючи їх швидке розмноження задля отримання солодкого паді.

Культури: Шкідник становить загрозу для плодових дерев, чагарників, овочевих та декоративних культур. Через постійну опіку мурашок колонії попелиці швидко розростаються, що призводить до виснаження рослин, скручування листя, деформації пагонів та розповсюдження фітовірусів.

• Встановлення клейових поясів на стовбури дерев для блокування пересування комах.
• Своєчасна обробка рослин проти попелиці для зменшення харчової бази мурашок.
• Використання інсектицидних гелів-приманок, що діють на всю колонію.
• Механічне руйнування гнізд шляхом перекопування пристовбурних кіл.

Заходи захисту: Ефективний контроль Lasius grandis базується на інтегрованому підході. Окрім використання приманок, що знищують гніздо зсередини, необхідно стежити за станом саду та обмежувати доступ мурашок до крони дерев за допомогою бар'єрних методів, що дозволяє суттєво зменшити шкоду від супутніх шкідників.