Лепідіота строкатошийна

Систематичне положення. Лепідіота строкатошийна (Lepidiota picticollis) належить до ряду Твердокрилі (Coleoptera), родини Пластинчастовусі (Scarabaeidae). Цей вид є одним із представників групи хрущів, личинки яких є небезпечними ґрунтовими шкідниками, що здатні завдавати суттєвої шкоди корінням різноманітних сільськогосподарських культур.

Культури, що пошкоджуються. Найбільшу шкоду цей вид завдає плантаціям цукрової тростини, що є основним джерелом живлення для личинок у промислових масштабах. Окрім тростини, шкідник може пошкоджувати кореневу систему інших злакових, а також овочевих та декоративних культур, що вирощуються на територіях із відповідними кліматичними умовами для його розмноження.

Біологія та цикл розвитку. Життєвий цикл Lepidiota picticollis характеризується тривалим розвитком личинкової стадії у ґрунті. Дорослі жуки активізуються в певні періоди року, зазвичай під час сезону дощів, коли відбувається масовий виліт та відкладання яєць. Личинки після виходу з яєць залишаються в ґрунті протягом одного-двох років, де інтенсивно харчуються кореневою масою, поступово збільшуючись у розмірах.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Личинки живуть у ґрунті й перегризають коріння рослин, що призводить до порушення водного та мінерального живлення. Рослини стають слабкими, сповільнюють ріст, часто жовтіють і в’януть, особливо під час посухи. У випадках значного заселення шкідником спостерігається масова загибель посівів, що спричиняє серйозні економічні втрати для агровиробників.

Заходи захисту. Для контролю чисельності Lepidiota picticollis застосовують агротехнічні та хімічні заходи.

• Використання інсектицидних протруйників при сівбі.
• Проведення глибокої оранки ґрунту в період окукливания для знищення личинок.
• Впровадження сівозмін із культурами, що є несприятливими для харчування личинок.
• Застосування біологічних препаратів, що містять патогенні для комах мікроорганізми.