Щитень весняний

Систематичне положення: Щитень весняний (Lepidurus apus) належить до класу Зяброногі ракоподібні (Branchiopoda), ряд Щитні (Notostraca), родина Triopsidae. Цей вид є одним із найдавніших мешканців прісних водойм, який зберіг свою морфологічну будову з мезозойської ери.

Культури та шкодочинність: Основним об'єктом живлення та середовищем існування даного виду є затоплені посіви рису. Шкідник завдає значної шкоди на стадії проростання зерна, механічно пошкоджуючи коріння та паростки. Крім того, активна діяльність щитнів призводить до каламутності води, що значно ускладнює фотосинтез молодих рослин та призводить до їх пригнічення.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл Lepidurus apus адаптований до пересихаючих водойм. У ґрунті рисових чеків вони перебувають у вигляді стійких до несприятливих умов яєць-цист. З початком поливного сезону та затоплення полів, за умови оптимальних температур, відбувається швидке вилуплення личинок, які протягом короткого часу досягають статевозрілого стану.

Характер пошкоджень: Внаслідок активного переміщення по дну та живлення, щитні підривають кореневу систему молодих рослин рису, що часто призводить до їх висмикування та загибелі. Візуально пошкоджені посіви виглядають як залисини на полі, де кількість сходів критично зменшується, що вимагає пересіву або застосування інтенсивних заходів захисту.

Заходи захисту: Для ефективного стримування популяції щитня необхідно:

• Короткочасне скидання води з чеків для осушення ґрунту та загибелі личинок.
• Застосування інсектицидних препаратів, безпечних для риб та навколишнього середовища, при перевищенні порогу шкодочинності.
• Вирівнювання поверхні чеків для запобігання утворенню застійних зон, де накопичуються цисти.
• Контроль чистоти поливної води та використання якісного насіннєвого матеріалу.