Білий цукровий хрущ

Систематичне положення: Leucopholis irrorata належить до ряду Твердокрилі (Coleoptera) та родини Пластинчастовусі (Scarabaeidae). Цей вид вважається одним із найнебезпечніших ґрунтових шкідників у тропічних регіонах, де він завдає суттєвої шкоди промисловим посівам.

Культури, що пошкоджуються: Вузька спеціалізація шкідника відсутня, проте найбільше він шкодить цукровій тростині. Окрім цього, личинки завдають серйозної шкоди кореневим системам кукурудзи, рису, овочевих культур, а також молодим саджанцям плодових дерев у розплідниках.

Біологія та розвиток: Повний цикл перетворення триває досить довго. Самиці відкладають яйця у вологі ґрунти. Личинки, що вилуплюються, проходять через кілька віків розвитку, харчуючись підземними частинами рослин. Дорослі особини (імаго) активні переважно в нічний час, вилітаючи для живлення листям та спарювання.

Характер пошкоджень: Шкодочинність визначається життєдіяльністю личинок у ґрунті. Вони перегризають коріння, що спричиняє розвиток вторинних інфекцій у рослин та їх загибель. На полях спостерігаються осередки пригніченого росту рослин, які згодом висихають, що веде до значних втрат товарного врожаю.

Меры захисту: Ефективне управління популяцією ґрунтового шкідника передбачає поєднання хімічних та агротехнічних заходів.

• Внесення ґрунтових інсектицидів у кореневу зону під час посіву.
• Залучення природних ворогів, зокрема нематод або грибкових патогенів.
• Підтримання високої культури землеробства, включаючи ретельний обробіток ґрунту.
• Моніторинг чисельності імаго за допомогою світлових пасток у період вильоту.