Козяча воша

Linognathus stenopsis — це специфічний ектопаразит, що належить до ряду вошей (Phthiraptera), родини Linognathidae. Цей вид є облігатним паразитом кіз, що означає повну залежність комахи від свого господаря протягом усіх стадій розвитку, від яйця до імаго.

Об'єктами ураження виступають переважно свійські кози всіх порід. Паразит поширюється шляхом прямого контакту між тваринами, особливо під час зимового стійлового періоду, коли щільність поголів'я в приміщеннях зростає, створюючи ідеальні умови для передачі паразитів.

Життєвий цикл козячої воші включає яйце (гниду), три стадії німфи та дорослу особину. Самки відкладають яйця, закріплюючи їх на шерстинах поблизу шкіри, де температура стабільна. Весь процес розвитку від яйця до статевозрілої форми займає близько 3-4 тижнів, що дозволяє чисельності колонії зростати в геометричній прогресії за короткий термін.

Шкодочинність полягає у виснаженні організму тварини через постійне живлення кров'ю. У місцях укусів виникає сильний свербіж, що змушує тварин розчісувати шкіру до появи ран. Це відкриває шлях для вторинних інфекцій, погіршує якість хутра та призводить до значного зниження молочної продуктивності та загального імунітету кіз.

Для боротьби з паразитарним навантаженням на фермах необхідно вживати комплексних заходів:

• Регулярний огляд шерстного покриву усього стада.
• Обробка тварин інсектицидами системної або контактної дії, дозволеними у ветеринарії.
• Періодична санітарна обробка стійл та місць випасу для розриву циклу розвитку паразита.
• Застосування профілактичних засобів для обробки шерсті перед холодним сезоном.