Мала літторіна

Мала літторіна (Littorina neritoides) — це дрібний морський черевоногий молюск із родини Littorinidae. Хоча цей вид є переважно мешканцем припливно-відпливної зони морських узбереж, у контексті агрономії він розглядається як специфічний біологічний фактор, що впливає на прибережні галофітні рослини та водорості, які вирощуються в аквакультурі.

Систематично цей вид належить до ряду Littorinimorpha. Його будова ідеально адаптована до життя в екстремальних умовах супраліторалі, де молюск проводить більшу частину часу поза водою, прикріплюючись до каміння або стебел рослин за допомогою слизового секрету, що дозволяє йому переносити тривалі періоди осушення.

Біологія та цикл розвитку цього молюска тісно пов'язані з морським середовищем. Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць у товщу води, з яких виходять планктонні личинки — велігери. Після метаморфозу молодь осідає на субстрат, включаючи прибережну рослинність. Життєвий цикл характеризується високою пластичністю, що забезпечує виживання популяції в умовах змінної солоності та температури.

Шкода, що завдається літторіною, полягає в інтенсивному зішкрібанні епіфітних мікроводоростей та молодих тканин прибережних рослин за допомогою радули. При високій щільності поселення молюски можуть значно пошкоджувати надземну частину галофітів, що призводить до зниження їх продуктивності та уповільнення росту, особливо на територіях, відведених під культивацію морських культур.

Заходи захисту від цього виду включають обмеження доступу молюсків до рослин, що культивуються, за допомогою механічних бар'єрів або зміну режиму затоплення ділянок. В умовах марикультури ефективним методом є регулярне очищення субстратів та контроль щільності популяції гастропод у періоди їх масового осідання на молоді пагони рослин.