Лонгідорус пьосснекенсіс

Лонгідорус пьосснекенсіс (Longidorus poessneckensis) належить до типу Нематоди (Nematoda), класу Еноплеї (Enoplea), ряду Дорілайміди (Dorylaimida) та родини Лонгідориди (Longidoridae). Це екзопаразитична нематода, що веде прихований спосіб життя в ґрунті, живлячись соками кореневої системи рослин.

Серед культур, які найбільше пошкоджуються цим шкідником, варто виділити зернові колосові, багаторічні трави, овочеві та декоративні культури. Окрім прямого механічного пошкодження коренів, нематода відіграє роль переносника небезпечних вірусних захворювань, що призводить до значних втрат продуктивності агроценозів.

Біологічний цикл розвитку включає кілька личинкових стадій, кожна з яких є рухливою та здатною до живлення. Нематоди здатні виживати в ґрунті тривалий час, перечікуючи несприятливі умови завдяки анабіозу. Їхня чисельність тісно корелює з вологістю ґрунту та наявністю кореневих виділень рослин-господарів.

Пошкодження проявляються у вигляді зупинки росту кінчиків коренів, появи специфічних викривлень та потовщень. Це суттєво знижує поглинальну здатність коренів, що відображається на загальному стані рослини: вони стають низькорослими, листя жовтіє, а коренева система виглядає недорозвиненою, що робить рослини чутливими до посухи.

Система захисних заходів базується на профілактиці та агротехнічних методах. До них відносяться:

• дотримання сівозміни з використанням культур, стійких до нематод;
• систематичне знищення бур'янів-резерваторів;
• застосування біологічних препаратів для покращення здоров'я ґрунту;
• використання фумігації ґрунту в умовах високого інфекційного навантаження.