Льоняна блішка

Льоняна блішка (лат. Longitarsus parvulus) — це спеціалізований шкідник посівів льону, що належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини листоїдів (Chrysomelidae). Цей дрібний жук є однією з головних загроз для льону-довгунця та олійного льону, особливо на початкових етапах розвитку рослин.

Харчова спеціалізація шкідника зосереджена переважно на культурному льоні. Окрім посівів льону, блішка може жити на дикорослих видах родини льонових, що дозволяє їй успішно зберігатися на краях полів та в місцях резервації до появи сприятливих умов для розмноження на посівах.

Розвиток шкідника починається навесні, коли перезимували імаго виходять із місць зимівлі. Самки відкладають яйця у верхній шар ґрунту поблизу кормових рослин. Личинки, що відроджуються, ведуть прихований спосіб життя, обгризаючи коріння льону, тоді як дорослі жуки активно пошкоджують наземну частину вегетуючих рослин.

Шкодочинність полягає у вигризанні численних отворів на сім’ядолях та листках, що призводить до порушення фотосинтезу та висихання молодих рослин. За умов сухої та теплої погоди розвиток шкідника прискорюється, що може призвести до повного знищення густоти посівів вже у фазі «ялинки».

• Дотримання сівозміни з поверненням льону на поле не раніше ніж через 5–6 років.
• Якісна передпосівна обробка насіння інсектицидними протруювачами системної дії.
• Ранні строки сівби льону для уникнення піку активності шкідника.
• Застосування інсектицидних обробок по вегетації при перевищенні економічного порогу шкодочинності.

Для мінімізації впливу льоняної блішки важливо здійснювати систематичний моніторинг полів, починаючи з появи перших сходів. Вчасне виявлення осередків ураження дозволяє локалізувати розповсюдження шкідника та зберегти потенціал врожайності культури.