Хохлатка

Хохлатка (лат. Lophopteryx) — це рід метеликів із родини хохлаток (Notodontidae), що належать до ряду лускокрилих. Ці комахи отримали свою назву завдяки специфічним пучкам волосків на крилах. В агрономії та лісовому господарстві представники роду розглядаються як листогризучі шкідники, що харчуються зеленою масою дерев.

Цей шкідник переважно пошкоджує листяні породи дерев. До основних кормових культур належать дуб, береза, тополя, липа та верба. У випадках масового розмноження гусениці можуть спричинити суттєве пошкодження крон у парках, лісосмугах та промислових насадженнях, що значно погіршує стан екосистеми.

Життєвий цикл комах включає повне перетворення: яйце, личинка, лялечка та імаго. Зимують ці комахи переважно у стадії лялечки, зариваючись у ґрунт або ховаючись у лісовій підстилці. Після виходу метеликів навесні відбувається парування, після чого самиці відкладають яйця на нижній бік листя, з яких згодом виходять ненажерливі личинки.

Шкодочинність виявляється у значному пошкодженні листової пластинки. Молоді гусениці спочатку скелетують листя, а дорослі особини повністю з'їдають м'які тканини, залишаючи лише центральні жилки. Це призводить до передчасного опадання листя, зниження інтенсивності фотосинтезу та послаблення загальної стійкості дерева до хвороб та негативних факторів довкілля.

Для боротьби з хохлаткою в сучасних умовах застосовують комплексний підхід. Ефективним є використання бактеріальних препаратів, які безпечні для корисної ентомофауни, а в разі значної загрози — системних інсектицидів. Важливу роль відіграє агротехнічний метод: обробіток ґрунту восени, що руйнує місця зимівлі лялечок, значно знижуючи чисельність наступного покоління шкідника.

• Застосування біологічних інсектицидів.
• Хімічна обробка під час відродження личинок.
• Перекопування ґрунту в пристовбурних колах.
• Моніторинг вильоту метеликів за допомогою пасток.