Шишкар

Систематичне положення: Шишкар (лат. Loxia) належить до ряду Горобцеподібні (Passeriformes) та родини В'юркові (Fringillidae). Ці птахи мають спеціалізований дзьоб з перехрещеними кінчиками, що дозволяє їм ефективно вилущувати насіння з щільних хвойних шишок.

Культури, що пошкоджуються: Головними об'єктами живлення виступають насіння хвойних дерев: ялини, сосни, модрини та ялиці. В умовах лісового господарства вони завдають значної шкоди насіннєвим плантаціям, поїдаючи значну частину потенційного посівного матеріалу.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл шишкарів тісно пов'язаний із врожайністю насіння хвойних. Птахи можуть гніздитися в будь-яку пору року, зокрема взимку, якщо наявна достатня кількість корму. Вони ведуть переважно кочовий спосіб життя, переміщуючись на великі відстані в пошуках ділянок із максимальним врожаєм шишок.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Шишкарі зривають шишки або обробляють їх прямо на гілках, розщеплюючи лусочки. Результатом їхньої діяльності є масове осипання пошкоджених шишок, зниження якості та кількості насіння, зібраного для потреб лісництв та розсадників, що суттєво ускладнює процес відтворення лісів.

Заходи захисту: Оскільки шишкарі є невід'ємною частиною лісових екосистем, застосовуються виключно відлякувальні заходи:

• Встановлення ультразвукових та світлових відлякувачів на плантаціях.
• Застосування захисних сіток для ізоляції цінного насіннєвого фонду.
• Використання механічних перешкод для обмеження доступу птахів до крони.
• Оперативний збір шишок до піку активності мігруючих зграй шишкарів.