Макролофус

Важливе уточнення: В агрономічній практиці Macrolophus pygmaeus класифікується як корисний ентомофаг, а не як типовий шкідник. Його присутність у теплицях є ознакою збалансованої системи біологічного захисту, проте за певних умов він може шкодити культурам.

Комаха належить до ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera), родини Сліпняки (Miridae). Це витончений клоп, що відрізняється високою мобільністю та активним пошуком здобичі на поверхні рослин, переважно на нижньому боці листків.

Основними об’єктами живлення макролофуса є личинки білокрилки, павутинні кліщі та попелиці. Він особливо ефективний у захищеному ґрунті при вирощуванні томатів, де активно винищує шкідників, що мають розвинений захисний шар або прихований спосіб життя.

Розвиток клопа проходить стадії яйця, німфи та імаго. Оптимальними умовами для розмноження є температура 22–26°C. Висока вологість повітря позитивно впливає на виживання молодих особин, що дозволяє швидко наростити популяцію ентомофага для ефективного контролю шкідників.

Фітофагія (пошкодження рослин) виникає лише за умов відсутності природної кормової бази. Тоді макролофус починає висмоктувати соки з тканин рослини, що призводить до появи світлих плям та деформації верхівкових пагонів. Агроном повинен своєчасно реагувати на ці ознаки, забезпечуючи додаткове підживлення комах.

• Систематичний контроль за кількістю особин на рослині.
• Забезпечення стабільного кормового середовища (наявність жертв).
• Використання штучних кормових субстратів у міжсезоння.
• Суворий контроль за використанням пестицидів, що можуть бути токсичними для ентомофага.