Бабак сірий

Бабак сірий (Marmota baibacina) належить до ряду гризунів, родини вивіркових. Цей вид є типовим представником фауни гірських та степових територій. При розширенні площ орних земель людина мимоволі створює ідеальні умови для розселення цього гризуна, який перетворюється на небезпечного шкідника польових культур.

Шкідливість бабака полягає у масовому поїданні вегетативних органів рослин. Під ударом опиняються посіви зернових, бобових, соняшнику та кормових трав. Тварини вибирають найбільш соковиті молоді рослини, що призводить до повного знищення сходів на окремих ділянках поля та значного зрідження посівів, що унеможливлює отримання прогнозованого врожаю.

Життєвий цикл бабака включає тривалу зимову спячку та активний період харчування навесні та влітку. Після виходу з нір навесні вони активно розмножуються, а молоді особини починають інтенсивно годуватися, збільшуючи тиск на навколишні поля. Така циклічність робить контроль популяції важливим завданням для агронома протягом усього вегетаційного періоду.

Окрім безпосереднього поїдання рослин, бабаки завдають шкоди через риття складних норових систем. Ці споруди пошкоджують кореневу систему багаторічних трав, призводять до висихання ґрунту та створюють небезпечні перешкоди для сільськогосподарської техніки. Пошкоджені ділянки поля стають місцем розростання бур'янів, що додатково ускладнює агротехнічний догляд.

Для захисту від шкідника застосовуються такі заходи:

• Зміна структури посівів навколо місць поселення бабаків.
• Створення захисних смуг із рослин, які не є привабливими для гризунів.
• Механічне засипання нір на полях та прилеглих територіях.
• Використання сучасних репелентів та дотримання карантинних правил випасу худоби поблизу посівів.