Золотощокий медосос

Золотощокий медосос (Meliphaga lewinii) належить до ряду горобцеподібних та родини медососових. Хоча ці птахи відіграють певну роль у запиленні дикорослих рослин, у промисловому та аматорському садівництві вони вважаються небезпечними шкідниками плодово-ягідних культур.

Найбільшої шкоди вони завдають під час активного дозрівання плодів. До переліку культур, що піддаються нападу, входять виноградники, кісточкові дерева, такі як персики та нектарини, а також яблуні, груші та різноманітні ягоди, якими птахи живляться через високий вміст цукрів у соку плодів.

Біологія виду тісно пов’язана з наявністю ресурсів корму. У період вигодовування пташенят та інтенсивного дозрівання плодів ці птахи зграями переміщуються у фруктові сади, демонструючи високий рівень адаптації до антропогенних ландшафтів та здатність до швидкого виявлення стиглих плодів.

Пошкодження виглядають як численні глибокі проколи та виїдання м'якоті. Вредительність полягає не лише у втраті ваги врожаю, але й у швидкому псуванні плодів внаслідок дії патогенних мікроорганізмів, які потрапляють у рани, завдані дзьобом птаха, що призводить до гниття всього грона або плоду.

Основні методи захисту саду:

• Накриття дерев та кущів спеціальними захисними сітками.
• Застосування світлових та звукових відлякувачів, які імітують сигнали небезпеки.
• Використання біоакустичних систем, що відлякують зграї птахів.
• Своєчасне прибирання опалих плодів та дотримання агротехнічних термінів збору врожаю.