Лісова соня

Лісова соня (Muscardinus avellanarius) належить до родини вовчкових (Gliridae). Хоча цей гризун є частиною екосистеми, в умовах промислового садівництва він визнається шкідником, здатним спричинити суттєві втрати врожаю плодово-ягідних культур та горіхоплідних насаджень.

Біологічний цикл соні включає тривалу зимову спячку, після якої тварини стають надзвичайно активними в пошуках енергетично цінної їжі. Весною вони живляться бруньками та корою молодих гілок, а в літньо-осінній період переходять на плоди, віддаючи перевагу висококалорійним горіхам, що створює конфлікт з інтересами садівників.

Шкодочинність гризуна проявляється у пошкодженні генеративних органів рослин. При дефіциті природних кормів соні завдають шкоди плантаціям фундука, прогризаючи оболонку горіхів та виїдаючи ядро. Крім того, обгризання кори молодих дерев призводить до циркулярних уражень, що згодом може стати причиною загибелі окремих пагонів або цілих рослин.

Ідентифікація присутності шкідника на ділянці здійснюється за наявністю характерних кулястих гнізд, сплетених із гілок, кори та листя. Пошкоджені горіхи мають специфічний отвір з гладкими краями, що дозволяє агрономам вчасно виявити вогнище поширення та вжити відповідних заходів.

Система захисних заходів має бути спрямована на мінімізацію привабливості саду для гризунів:

• Механічний захист стовбурів металевими сітками.
• Регулярне обрізання сухих гілок, які можуть слугувати основою для гнізд.
• Використання природних репелентів на основі ефірних олій для відлякування гризунів.
• Залучення до саду хижих птахів, які є природними ворогами соневих.