Клоп набіс

Клоп набіс (Nabis ferus) належить до родини Nabidae (клопи-мисливці) ряду Напівтвердокрилих. Хоча цей вид вважається переважно хижим, у певних агроценозах він проявляє схильність до живлення соками культурних рослин, перетворюючись на другорядного шкідника, здатного пошкоджувати вегетуючі органи злаків.

Основними об'єктами живлення цього клопа є зернові колосові культури, такі як пшениця, ячмінь та жито. У пошуках поживних речовин клопи проколюють оболонки стебел та молодих зернівок, що негативно впливає на фізіологічні процеси розвитку рослини та знижує якісні показники майбутнього врожаю.

Життєвий цикл набіса складається з повної метаморфози: яйце, німфа та імаго. Зимують запліднені самиці у прихованих місцях, під опалим листям або залишками бур'янів. Навесні вони перелітають на поля, де відкладають яйця, занурюючи їх у тканини стебел, що створює сприятливі умови для швидкого розмноження наступних поколінь.

Шкодочинність проявляється у вигляді появи білястих плям та відмирання окремих частин рослин. У місцях проколів виникає розрив судинної системи, що призводить до порушення транспірації. При масовому заселенні посівів спостерігається недорозвиненість колоса, що в критичних випадках суттєво зменшує вагу тисячі зерен.

Система захисту посівів від набіса передбачає агротехнічні та хімічні заходи.

• Використання хімічних препаратів на основі інсектицидів лише у разі перевищення ЕПВ (економічного порогу шкодочинності).
• Ретельне очищення країв полів від бур'янистої рослинності, яка є місцем резервації клопа.
• Сприяння розмноженню ентомофагів, що стримують чисельність популяції.
• Використання стійких до пошкоджень сортів зернових культур.