Краснотілка

Краснотілка (лат. Neotrombicula autumnalis) належить до родини Trombiculidae, ряду Trombidiformes. Хоча в ентомології ці кліщі найчастіше згадуються як паразити тварин, для агронома вони становлять проблему через створення небезпечних зон на території сільськогосподарських угідь. Личинки цього кліща є надзвичайно активними в теплу пору року.

Біологія шкідника складна: розвиток проходить через фази яйця, личинки та стадії німфи. Личинки мають яскраве червоне забарвлення, звідки й походить назва. Вони мешкають у верхніх шарах ґрунту та в прикореневій зоні рослин. Їхня популяція сильно залежить від наявності зволожених ділянок та густого травостою, де вони захищені від прямого сонячного проміння.

Шкодочинність полягає не стільки в поїданні рослин, скільки в паралізації господарської діяльності. Велика кількість личинок на ділянці створює нестерпні умови для персоналу, який займається доглядом за культурами. Потрапляючи на шкіру людей, личинки викликають інтенсивне подразнення — тромбікуліоз, що унеможливлює роботу на полях чи в садах протягом тривалого часу.

Середовище розповсюдження включає необроблені краї полів, захаращені сади та ділянки з високою вологістю. Взрослі особини краснотілок живуть у ґрунті, ведуть хижий спосіб життя та харчуються дрібними членистоногими, що робить їх регуляторами інших шкідників, проте не нівелює небезпеку, яку вони несуть для людини під час агротехнічних робіт.

Для контролю чисельності краснотілок рекомендується дотримуватися наступних заходів:

• Регулярне скошування трави та знищення бур'янів.
• Видалення торішнього листя та рослинних решток з міжрядь.
• Покращення дренажу ґрунту для зменшення вологості.
• Обробка периметра ділянки дозволеними акарицидами у разі критичного розмноження.