Норвезький омар

Норвезький омар (Nephrops norvegicus) — це представник ряду Десятиногі раки (Decapoda), що належить до родини Nephropidae. Цей вид широко розповсюджений у водах Північно-Східної Атлантики та Середземного моря, де він займає важливе місце в екосистемі морського дна.

Цей організм не має ніякого відношення до шкідників наземних рослин. Він є морським мешканцем і ніколи не контактує з сільськогосподарськими культурами. Вся його активність зосереджена в межах морської акваторії, де він відіграє роль активного хижака та детритофага.

Біологія виду базується на придонному способі життя. Омари риють нори в мулистих відкладеннях, які слугують для них постійним прихистком. Складні тунелі, що створюються цими тваринами, впливають на аерацію та фізико-хімічні властивості морських донних осадів.

Розмноження відбувається шляхом виведення яєць, які самка носить на своїх черевних ніжках (плеоподах) до моменту вилуплення личинок. Личинки проходять кілька етапів метаморфозу у товщі води, перш ніж перетворитися на молодих особин, готових до осідання на дно.

• Оптимальна глибина проживання: 20-800 метрів.
• Тип ґрунту: переважно мулистий та піщано-мулистий.
• Раціон: поліхети, молюски, дрібні ракоподібні.

Оскільки цей вид є об'єктом комерційного рибальства, в країнах ЄС діють суворі правила щодо квот на вилов. Заходи збереження популяції включають обмеження використання донних тралів, які можуть руйнувати природне середовище існування та нори омарів.