Довгоносик-нотарис

Систематичне положення: Шкідник належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Рід Notaris об'єднує спеціалізовані види жуків, які найчастіше зустрічаються на прибережних рослинах та представниках родини осокових, проте в окремих випадках вони можуть завдавати шкоди агроценозам.

Пошкоджувані культури: Основне коло рослин-господарів включає види осоки (Carex), рогозу та інші гігрофітні рослини. В агрономічному аспекті цей шкідник становить небезпеку для культур, що вирощуються на зволожених ґрунтах або поблизу природних водойм, де існує постійна кормова база для імаго та личинок.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл є характерним для представників родини довгоносиків. Дорослі особини з'являються після зимівлі навесні. Самки відкладають яйця безпосередньо у тканини стебел або суцвіть. Личинки, що вилуплюються, ведуть прихований спосіб життя, живлячись внутрішніми тканинами рослини, де згодом відбувається і процес заляльковування.

Характер пошкоджень та шкідливість: Личинки виїдають генеративні органи та стебла, що спричиняє затримку росту, деформацію пагонів та зниження репродуктивного потенціалу рослин. Масове розмноження шкідника призводить до значного випадання рослин на ділянках, особливо в розплідниках, що займаються вирощуванням вологолюбних культур.

Заходи захисту: Боротьба з шкідником передбачає поєднання агротехнічних та хімічних методів. Найважливішим кроком є знищення бур'янів-резерваторів, зокрема осокових, навколо посівів. У періоди масової появи імаго рекомендується застосування інсектицидів контактно-кишкової дії, з обов'язковим дотриманням регламентів безпеки при роботі поблизу водних об'єктів.