Вівця свійська

Вівця свійська (Ovis aries) належить до ряду парнокопитних, родини порожнисторогих. У сільськогосподарському виробництві цей вид класифікується як шкідник у випадках випасу на полях, що не призначені для цього, а також при заходах у зони вирощування цінних культур, де тварини завдають значної шкоди врожаю.

Овці завдають шкоди різноманітним сільськогосподарським культурам, зокрема зерновим, бобовим, технічним культурам та виноградникам. Вони здатні повністю знищити молоді посіви в період їхнього активного росту, що призводить до критичних втрат продуктивності та необхідності пересіву площ.

Біологічні особливості овець полягають у їхній здатності до дуже низького скушування рослинності завдяки будові ротового апарату. Це призводить до пошкодження меристем (зон росту), через що рослина втрачає здатність до регенерації. Цикл активності тісно пов'язаний з вегетаційним періодом кормів.

Характер пошкоджень включає механічне обгризання стебел, листя та плодів, а також травмування кореневої системи через витоптування. Овці вибірково поїдають найбільш поживні частини рослин, що змінює видовий склад флори на пасовищах, сприяючи розмноженню стійких до випасу бур'янів та зменшенню кормової цінності угідь.

Для захисту від шкідливої дії овець на полях застосовують організаційні та технічні заходи. Найдієвішим є огородження посівів за допомогою стаціонарних або переносних електропастухів. Важливо також проводити зонування територій для випасу, щоб уникнути конфліктів між тваринництвом та рослинництвом.

• Встановлення огорож під напругою
• Використання периметральних парканів
• Ротаційний випас на спеціальних ділянках
• Контроль випасу в період вегетації
• Створення захисних лісосмуг