Зелена слизневидка

Систематичне положення. Зелена слизневидка (Parasa chloris) належить до ряду лускокрилих (Lepidoptera), родини слизневидок (Limacodidae). Комаха отримала свою назву через зовнішній вигляд гусениць, які за формою тіла нагадують слизнів і пересуваються за допомогою спеціальних залоз, що виділяють клейкий секрет.

Культури, що пошкоджуються. Цей вид є поліфагом, тобто живиться багатьма видами рослин. До переліку об'єктів пошкодження входять різноманітні плодові дерева, такі як яблуня, груша, вишня, а також листяні лісові породи: дуб, клен, липа. На садових ділянках шкідник особливо небезпечний для молодих саджанців.

Біологія та цикл розвитку. Цикл розвитку включає стадії яйця, гусениці, лялечки та імаго. Дорослі метелики мають характерне зелене забарвлення. Гусениці мають яскраве забарвлення, часто з помаранчевими або жовтими смугами, та несуть на собі розгалужені вирости з жалкими волосками, які є захисним механізмом проти хижаків. Зимують вони у стадії лялечки в міцних коконах.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Гусениці живляться тканинами листка, спочатку вигризаючи м’якоть, а згодом — листову пластинку повністю. Пошкоджені дерева втрачають значну частину листового апарату, що призводить до порушення фізіологічних процесів, зниження стійкості до морозів та суттєвого зменшення врожаю плодів.

Заходи захисту. Боротьба з Parasa chloris вимагає комплексного підходу:

• Регулярний огляд дерев та механічне знищення гусениць вручну.
• Застосування інсектицидів системної дії у разі масового розмноження шкідника.
• Використання біопрепаратів, що безпечні для корисних комах.
• Збереження природних ворогів, зокрема птахів та хижих комах, у садовому агроценозі.
• Очищення кори та перекопування ґрунту під деревами восени для знищення зимуючих лялечок.