Чорнотілка-педин

Систематичне положення та опис: Чорнотілка-педин (Pedinus strabonis) є представником родини Чорнотілки (Tenebrionidae), ряд Твердокрилі (Coleoptera). Цей жук має овальне, сильно хітинізоване тіло чорного або темно-коричневого кольору. Комахи адаптовані до життя в посушливих умовах, що зумовлює їх поширення у південних регіонах та на відкритих полях з мінімальним зволоженням.

Культури, що пошкоджуються: Цей шкідник є досить небезпечним для широкого спектра сільськогосподарських культур. Найбільшої шкоди він завдає озимим та ярим зерновим колосовим. Також під загрозою знаходяться сходи кукурудзи, соняшнику, буряків та деяких овочевих культур у початкові фази їхнього росту, коли вони мають слабку кореневу систему.

Біологія та цикл розвитку: Розвиток чорнотілки відбувається з повним перетворенням. Комахи зимують у стадії імаго в ґрунті на глибині до 10-20 см або під рослинними рештками. Навесні жуки виходять на поверхню для харчування та відкладання яєць. Личинки чорнотілок, які називаються несправжніми дротяниками, розвиваються в ґрунті протягом одного-двох років, харчуючись підземними частинами рослин.

Характер пошкоджень: Шкодочинність полягає у механічному пошкодженні органів рослин. Дорослі особини обгризають сходи, що призводить до випадання рослин на полі. Личинки підгризають кореневу шийку та коріння, внаслідок чого культура починає в'янути, жовтіти і з часом гине. Особливо великі збитки фіксуються в умовах посушливої весни.

Заходи захисту: Ефективна боротьба базується на комплексному підході:

• глибока зяблева оранка для механічного знищення личинок;
• дотримання сівозміни з униканням насичення полів зерновими;
• використання протруйників насіння на основі неонікотиноїдів;
• знищення бур'янів, які слугують кормовою базою для дорослих жуків.