Пеліокок

Пеліокок (лат. Peliococcus) — рід комах з родини борошнистих червців (Pseudococcidae), що належать до ряду напівтвердокрилих. Ці шкідники добре відомі агрономам завдяки своїй здатності швидко розмножуватися та вражати великі площі насаджень, висмоктуючи поживні речовини з тканин рослин.

Об'єктами ураження для пеліококів є різноманітні сільськогосподарські та декоративні культури. Найбільшої шкоди вони завдають виноградникам, плодовим деревам (яблуні, груші) та декоративним чагарникам. Внаслідок їхньої життєдіяльності рослини стають вразливими до вторинних інфекцій та інших хвороб.

Біологія виду передбачає наявність кількох стадій личинкового розвитку. Дорослі особини та личинки виділяють специфічний восковий наліт, який робить їх малочутливими до багатьох контактних препаратів. Взимку шкідник зазвичай перечікує несприятливі умови в щілинах кори або під рослинними рештками.

Шкодочинність полягає в пригніченні вегетації. Внаслідок постійного висмоктування соку тканини рослини жовтіють і скручуються. Крім того, виділення комах (падь) створюють сприятливе середовище для розвитку сажистих грибів, що призводить до забруднення листя та плодів, роблячи продукцію непридатною для реалізації.

Заходи захисту мають бути спрямовані на переривання циклу розвитку шкідника:

• Обробка інсектицидами в критичні фази розвитку (відродження личинок).
• Зачистка кори дерев восени або ранньою весною для знищення місць зимівлі.
• Використання біологічних засобів боротьби (ентомофагів).
• Видалення і спалювання сильно уражених частин рослин для зменшення популяції.