Окунь звичайний

Perca fluviatilis, або окунь звичайний, належить до ряду Окунеподібні (Perciformes), родини Окуневі (Percidae). У системі ставового рибництва цей вид класифікується як небажаний об'єкт, що завдає шкоди шляхом винищення молоді промислових видів риб, які вирощуються штучно.

Цей вид пошкоджує (знищує) мальків коропа, карася та інших видів риб, що становлять основу рибопродуктивності господарств. Будучи типовим хижаком, окунь звичайний швидко заселяє водойми, де виникає дефіцит хижаків вищого порядку, що призводить до негативного впливу на економічні показники аквакультурних підприємств.

Цикл розвитку включає весняний нерест, під час якого самка відкладає ікру у формі довгих стрічок на водну рослинність або субстрат. Інкубаційний період залежить від термічного режиму водойми. Після вилуплення личинки спершу живляться дрібним зоопланктоном, проте вже у ранньому віці переходять на бентос та дрібну рибу, стаючи загрозою для молоді інших видів.

Шкодочинність окуня полягає у зниженні виходу товарної риби з гектара площі. Популяції цього виду швидко розмножуються, а особини мають високу адаптивність до різних умов існування. Крім прямого поїдання молоді, окунь поширює різноманітні паразитарні захворювання, що можуть вражати весь рибний склад ставу.

Заходи захисту господарств включають наступні дії:

• Проведення повного осушення ставків та меліорації ложа в осінньо-зимовий період.
• Використання рибозахисних споруд на водозаборах для запобігання проникненню ікри.
• Застосування цілеспрямованого вилову окуня з використанням спеціалізованих знарядь.
• Зариблення водойм хижаками, що конкурують з окунем, або дотримання суворих карантинних правил при переміщенні води.