Філофага куябанська

Систематичне положення. Філофага куябанська (Phyllophaga cuyabana) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини пластинчастовусих (Scarabaeidae). Це один з найнебезпечніших представників групи ґрунтових шкідників, який спеціалізується на пошкодженні кореневої системи багатьох польових культур.

Пошкоджувані культури. Основними об'єктами живлення цього шкідника є соя, кукурудза, пшениця та сорго. Оскільки личинки ведуть прихований спосіб життя в ґрунті, виявлення уражених ділянок часто відбувається вже після того, як коріння рослин було серйозно пошкоджено.

Біологія та цикл розвитку. Розвиток виду триває один рік. Дорослі жуки активізуються у теплу пору року для розмноження. Самки відкладають яйця у верхні шари ґрунту. Личинки, що вилуплюються, проходять три стадії розвитку, інтенсивно поїдаючи коріння, що дозволяє їм накопичити достатньо енергії для метаморфозу в імаго.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Личинки філофаги перегризають головний корінь або бічні корінці рослин. Це порушує надходження води та поживних речовин до надземної частини. На полі це проявляється у вигляді «лисин», де рослини в'януть, відстають у рості та легко висмикуються з ґрунту, що веде до значних втрат продуктивності.

Заходи захисту. Захист посівів базується на профілактиці та хімічному контролі:

• Систематичне обстеження ґрунту на наявність личинок.
• Застосування інсектицидних протруйників насіння.
• Дотримання сівозміни для обмеження кормової бази шкідника.
• Використання ґрунтових інсектицидів при посіві у рядки.
• Глибока обробка ґрунту для механічного знищення личинок.