Дятел малий строкатий

Систематичне положення. Малий строкатий дятел (Picoides analis) належить до ряду Дятлоподібні (Piciformes) та родини Дятлові (Picidae). У сільськогосподарському контексті цю птицю розглядають як фактор, що впливає на стан кори плодових культур, особливо в інтенсивних насадженнях.

Культури та характер пошкоджень. Птахи пошкоджують переважно плодові насадження: яблуні, черешні та сливи. В процесі добування корму дятел робить отвори в корі та деревині, що порушує цілісність провідних тканин. Часто ці пошкодження стають осередками проникнення спор грибів, що спричиняють гниття деревини.

Біологія та розвиток. Птах є осілим, активно розмножується навесні. Гніздування відбувається у дуплах, які птахи видовбують або займають готові. Протягом сезону пара виховує одне покоління пташенят. Висока активність птиці у садах спостерігається протягом усього року, особливо в зимовий період, коли доступ до комах обмежений.

Шкодочинність. Окрім прямого механічного пошкодження стовбурів, дятли можуть викльовувати бруньки дерев, що призводить до суттєвого зниження врожайності. У разі масового ураження стовбура дятел може спровокувати відмирання окремих гілок або навіть цілого дерева через порушення руху поживних речовин.

Заходи захисту. Для мінімізації збитків застосовують комбіновані методи: розвішування світловідбиваючих елементів, ультразвукових відлякувачів або сіток. Важливо вчасно проводити обробку ран на корі садовим варом. Ефективною профілактикою є контроль чисельності комах-ксилофагів, оскільки саме вони приваблюють дятлів до дерев.