Золотогуз

Золотогуз (лат. Porthesia, часто Euproctis similis) — це широко розповсюджений шкідник ряду лускокрилих, що належить до родини еребід (Erebidae). Комаха відома своїми білосніжними крилами у метеликів та яскраво-жовтим забарвленням кінчика черевця, що робить її впізнаваною серед інших представників родини.

Цей шкідник вирізняється широкою спеціалізацією, пошкоджуючи численні плодові, ягідні та лісові породи дерев. Найбільшої шкоди він завдає яблуні, груші, сливі, абрикосу, а також липі, березі та глоду. У садах з високим ступенем заселення дерево може втратити до 100% листя, що послаблює його імунітет та знижує врожайність.

Цикл розвитку комахи включає одну генерацію протягом року. Зимують гусениці молодших віків у спеціальних павутинних гніздах, які вони будують на кінцях гілок. З приходом тепла та початком вегетації гусениці виходять з укриттів, інтенсивно харчуються бруньками та листям, після чого у червні перетворюються на лялечок у щільних коконах.

Шкодочинність золотогуза проявляється у знищенні листкового апарату, що призводить до припинення росту пагонів та передчасного обпадання зав'язі. Варто пам'ятати, що гусениці вкриті отруйними волосками, які при потраплянні на шкіру людини або слизові оболонки викликають подразнення, запалення та висипи, тому при роботі з ними необхідно використовувати засоби індивідуального захисту.

Система захисних заходів має бути комплексною. Восени та взимку необхідно проводити регулярне обстеження крон та зрізання павутинних гнізд з їх подальшим спалюванням. У весняний період, якщо чисельність гусениць перевищує економічний поріг шкодочинності, рекомендується проводити обробку інсектицидами або біологічними препаратами, що діють вибірково на личинок лускокрилих.