Красотіл

Красотіл (лат. Procerus) — це рід великих жуків із родини турунів (Carabidae). В агрономічній практиці важливо чітко розрізняти шкідників та корисних комах. Красотіл належить до останніх, оскільки є активним хижаком, що поїдає інших комах, які можуть завдавати шкоди сільськогосподарським культурам.

Систематичне положення виду визначається його приналежністю до ряду твердокрилих. Ці жуки мають виражений екзоскелет і специфічну будову ротового апарату, пристосовану для поїдання дрібних безхребетних. Вони поширені в лісовій та лісостеповій зонах, часто трапляються в садах, на городах та в посівах багаторічних трав.

Життєвий цикл включає фази яйця, личинки, лялечки та імаго. І личинки, і дорослі особини є хижаками. Вони здатні швидко пересуватися та вистежувати здобич за запахом або вібраціями ґрунту. Їхня активність різко зростає в нічний час, що дозволяє їм контролювати чисельність гусениць, слимаків та личинок інших шкідників.

Характер впливу на агроценоз є виключно позитивним. Красотіл виконує функцію біологічного регулятора чисельності шкідливих організмів. Шкодочинність від нього відсутня, проте фермери часто помилково зараховують його до ворогів врожаю через великі розміри та страхітливий вигляд, що призводить до непотрібних обробок хімікатами.

Для збереження популяції цих корисних комах слід дотримуватися таких правил:

• Відмовитися від застосування високоефективних інсектицидів на ділянках, де спостерігається висока щільність хижаків.
• Підтримувати наявність природних прихистків у вигляді кущів та рослинних решток.
• Уникати спалювання сухої трави та листя, де жуки часто зимують.
• Забезпечувати сівозміну, яка підтримує різноманіття комах у ґрунті.